Головна / Новини / Новини регіону / Відкриття меморіальної дошки Сайку Олександру Пилиповичу в селі Радовель.

05.08.2020

Категорія: Новини регіону

Відкриття меморіальної дошки Сайку Олександру Пилиповичу в селі Радовель.

     31 липня в селі Радовель відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки пам’яті Сайка Олександра Пилиповича. 

      Президія ради районної організації ветеранів війни і праці вивчивши біографію та трудову діяльність Сайка Олександра Пилиповича відмітила, що життя і те, як його прожив Олександр Пилипович -  це частинка історії нашої держави, а історія нагадує, історія учить, історія застерігає, її потрібно пам'ятати.

       Відтак, до   третьої роковини, як відійшов у вічність Олександр Пилипович за фінансової підтримки Олевської районної ради було вирішено встановити на фасаді Радовельської сільської ради, де він пропрацював 33 роки, меморіальну дошку його пам’яті. Ветеран війни і праці, принциповий, талановитий керівник з високим відчуттям відповідальності за стан справ сільської ради, виконавчого комітету, всієї територіальної громади, людина, яка може слугувати гідним прикладом для молоді та прийдешніх поколінь. Саме таким згадували у своїх виступах односельчани Олександра Пилиповича під час урочистого відкриття меморіальної дошки.

      Участь у заході взяли голова РДА Лариса Хоречко, заступник районної ради Олександр Ковальчук, заступник Олевської ОТГ Яків Осипчук, благодійник та меценат Михайло Весельський, голова ради Олевської районної організації ветеранів війни і праці Валентина Корнійчук, секретар Радовельської сільської ради Валентина Жуковець, депутат Олевської територіальної громади Анатолій Повар, а також директор Радовельського будинку культури Яна Прохоренко-Деньгуб, жителі громади, рідні та гості.

      Квіти, щирі та теплі слова лунали в пам’ять про видатного земляка, який здобув величезний авторитет, шану і повагу в односельчан. Вони вірили йому, він був чесний, справедливий, за все життя не нажив великих статків, але надбав когорту друзів та шанувальників способу його життя.

  Довідково   Біографія Олександра Пилиповича показує, що на його долю  випали такі випробування як колективізація, голодомор, роки Другої світової війни і праця по відновленню зруйнованого війною народного господарства. 

                 Сімнадцятирічним юнаком він став партизаном загону «За свободу слов’ян». У 1944 році Олександр Пилипович боєць 187-го стрілецького батальйону 10-го стрілецького полку 6-ї гвардійської дивізії 13-ї Армії 1-го Українського фронту. Двічі поранений: під час форсування річок Горинь та Вісла. Після лікування у госпіталі його відправили в Урядовий полк м. Київ, де він ніс службу з 1945 до 1950 року по охороні важливих державних об'єктів. Вітчизна високо оцінила заслуги відважного воїна, нагородивши його орденами «Вітчизняної війни 1-го ступеня», «За перемогу», значком «Партизан України», медалями «За відвагу», одна з яких за мужність у партизанській боротьбі, друга фронтова.                                                                                                 

          Після демобілізації О.П.Сайко працював районним уповноваженим по заготівлі продукції. Затим, його обирають головою виконкому сільської ради і на протязі 33-х років (1954-1987 р.) Олександр Пилипович – незмінний сільський голова.  Почав він своє головування з того, що завіз солдатським вдовам по підводі дров. Багато це було чи мало? Навіть дуже багато, якщо врахувати можливості тодішнього колгоспу. Справа не в дровах, а в теплоті і сердечності людській, в турботі про тих, хто живе поруч. Саме турбота про тих, хто живе поруч стало кредом життя Сайка О.П. За період його головування в селі побудовані приміщення: сільської ради, клубу, дитсадка, школи, пошти, аптеки, гастроном, двоповерховий будинок для вчителів, перебудовано приміщення дільничної лікарні.

                Сайко Олександр Пилипович – людина, яка пройшла партизанськими стежками і фронтовими дорогами, яка піднімала з руїн народне господарство як ніхто інший розумів проблеми солдатських вдів, дітей сиріт, інвалідів війни, матерів, що весь вік чекали і не діждалися повернення синів і дочок з фронту чи фашистської неволі. Розум від природи, набуті з роками мудрість, виваженість, толерантність завжди допомагали очільнику громади вирішувати питання справедливо і в рамках закону. За самовіддану працю Олександр Пилипович нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, медаллю «За трудову доблесть», Почесною медаллю, Почесною грамотою Верховної Ради України і всіма ювілейними медалями. Він виховав, вивів у життя цілу когорту молодих працівників органів місцевого самоврядування. У нього до всього було діло, завжди серед людей -   на фермі, на полі, в тракторному стані, в школах, в дитсадках, в закладах культури можна було побачити голову сільради, поспілкуватися, поділитися своїми радощами і проблемами. Сайко Олександр Пилипович творив конкретно історію життя села, радів новобудовам, успіхам земляків на трудовій ниві. Зустрічався і спілкувався з дітьми, з молоддю, розповідав їм про минуле рідного села, епізоди фронтового і партизанського життя, ділився думками про перспективи розвитку громади. 

            Разом з дружиною виростив, надав можливість отримати вищу освіту чотирьом дітям, які стали достойними члена суспільства.

 Життєвий шлях Олександра Пилиповича є яскравим прикладом вірного служіння державі і людям.                                                                               

Дивіться також:

Навігація:

Остані Новини
Всі Новини
Архів новин

Категорія новин:

Новини регіону
Події
Нацдержслужба України інформує